Словарь української мови (1924)/вітролетень
Зовнішній вигляд
◀ вітрогонка | Словарь української мови В вітролетень |
вітролом ▶ |
|
Вітроле́тень, тня, м. Предметъ, легко разлетающійся по вѣтру. (Богдана лях) спалив на вітролетень-прах. К. Дз. 101.