Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вітрів

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вітрів
Берлін: Українське слово, 1924

Ві́трів, рова, ве. Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.