Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вітчим

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вітчим
Берлін: Українське слово, 1924

Вітчи́м, ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.