Словарь української мови (1924)/віхола
| ◀ віхало | Словарь української мови В віхола |
віхоть ▶ |
|
Ві́́хола, ли, ж. 1) Мятель, вьюга. Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. Мнж. 157. 2) Грозовая буря. Шух. I. 9.
| ◀ віхало | Словарь української мови Борис Грінченко В віхола |
віхоть ▶ |
|
Словарь української мови — В
віхола
Борис Грінченко
1924
Ві́́хола, ли, ж. 1) Мятель, вьюга. Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. Мнж. 157. 2) Грозовая буря. Шух. I. 9.