Словарь української мови (1924)/вічно

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вічність Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вічно 		вічовий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ві́чно, нар. 1) Вѣчно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/вічно&oldid=588984