Словарь української мови (1924)/вішальник
Зовнішній вигляд
◀ вішало | Словарь української мови В вішальник |
вішальниця ▶ |
|
Ві́шальник, ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ. Ном. № 3799.
◀ вішало | Словарь української мови Борис Грінченко В вішальник |
вішальниця ▶ |
|
Словарь української мови — В
вішальник
Борис Грінченко
1924
Ві́шальник, ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ. Ном. № 3799.