Словарь української мови (1924)/віяльник
| ◀ віяльний | Словарь української мови В віяльник |
віяльниця ▶ |
|
Ві́яльник, ка, м. Вѣющій зерно. Аф. 351.
| ◀ віяльний | Словарь української мови Борис Грінченко В віяльник |
віяльниця ▶ |
|
Словарь української мови — В
віяльник
Борис Грінченко
1924
Ві́яльник, ка, м. Вѣющій зерно. Аф. 351.