Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/в-останнє

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
в-останнє
Берлін: Українське слово, 1924

В-оста́ннє, нар. Въ послѣдній разъ. В-останнє глянула на діток, на брата.