Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/габелок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
габелок
Берлін: Українське слово, 1924

Габе́лок, лка, м. 1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157. 2) Кожа съ шеи лошади или быка. Мнж. 178.