Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гавкнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гавкнути
Берлін: Українське слово, 1924

Га́вкнути, кну, неш, гл. Однокр. в. отъ га́вкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. I. 108.