Словарь української мови (1924)/гавкучий
| ◀ гавкун | Словарь української мови Г гавкучий |
гавкущий ▶ |
|
Гавку́чий, а, е. Громко лающій, часто лающій. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуче. К. Дз. 49.
| ◀ гавкун | Словарь української мови Борис Грінченко Г гавкучий |
гавкущий ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гавкучий
Борис Грінченко
1924
Гавку́чий, а, е. Громко лающій, часто лающій. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуче. К. Дз. 49.