Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гавкучий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гавкучий
Берлін: Українське слово, 1924

Гавку́чий, а, е. Громко лающій, часто лающій. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуче. К. Дз. 49.