Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гайворон

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гайворон
Берлін: Українське слово, 1924

Га́йворон, на, м. Грачъ, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі… Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.