Словарь української мови (1924)/гайворон

by Борис Грінченко

◀ гайвір

Словарь української мови Борис Грінченко Г гайворон

гайвороння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Га́йворон, на, м. Грачъ, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі… Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.