Словарь української мови (1924)/гайка

by Борис Грінченко

◀ гайдучок

Словарь української мови Борис Грінченко Г гайка

гайкати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Га́йка, ки, м. 1) Гайка. 2) Замедленіе, проволочка, трата времени. Коли б не гайка трапилася у дорозі, може б і вистиг на обід. Екатериносл. у. Ум. Га́єчка.