Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гайнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гайнути
Берлін: Українське слово, 1924

Гайну́ти, ну́, не́ш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Г. Барв. 314. Десь так гайнув, що й не видно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці. Нп.