Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гайтувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гайтувати
Берлін: Українське слово, 1924

Гайтува́ти, ту́ю, єш, гл. Охотиться, особенно съ гончими. Вх. Зн. 9. Шух. I. 235. 2) Распутничать? См. Га́йта. Коли мати гайтує, то й дівка. Ном. № 13984.