Словарь української мови (1924)/гайтувати

by Борис Грінченко

◀ гайтування

Словарь української мови Борис Грінченко Г гайтувати

гайтусь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гайтува́ти, ту́ю, єш, гл. Охотиться, особенно съ гончими. Вх. Зн. 9. Шух. I. 235. 2) Распутничать? См. Га́йта. Коли мати гайтує, то й дівка. Ном. № 13984.