Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гайтів

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гайтів
Берлін: Українське слово, 1924

Га́йтів, това, м. 1) Полевой сторожъ. Желех. 2) = Гайник. Вх. Лем. 401.