Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/галамбець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
галамбець
Берлін: Українське слово, 1924

Галамбе́ць, бця́, м. 1) Кушанье изъ кукурузной муки. Угор. 2) Родъ киселя изъ овсяной муки. Желех.