Словарь української мови (1924)/галасувати

by Борис Грінченко

◀ галасування

Словарь української мови Борис Грінченко Г галасувати

галасуватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Галасува́ти, су́ю, єш, гл. Драть горло, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Левиц. Пов. 269. Жінки, пороспускавши коси, росхрістані і без свиток.... галасували на ввесь рот. Котл. Ен. VI. 52.