Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/галунити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
галунити
Берлін: Українське слово, 1924

Галу́нити, ню, ниш, гл. Мочить въ растворѣ квасцевъ. Чуб. III. 15. Крашанки галунять, а тоді варять у кірці. Черниг. у.