Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гальмо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гальмо
Берлін: Українське слово, 1924

Гальмо́, ма́, с. 1) Тормозъ для остановки колеса экипажа, колеса мельницы (деревянныя дуги, сжимающія посредствомъ веревки мельничное колесо, когда надо остановить его) и пр. 2) Переносно: препятствіе, задержка. 3) Изъянъ. А нічого собі шкапина, — без гальма, ні за що зганить. О. 1861. XI. Св. 49.