Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гамкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гамкати
Берлін: Українське слово, 1924

Га́мкати, каю, єш, гл. 1) Дѣтск.: ѣсть. 2) Чавкать. Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека. Котл. Ен. VI. 29.