Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гамселити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гамселити
Берлін: Українське слово, 1924

Гамсели́ти, лю́, ли́ш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе истиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. Екатериносл. у. По столу кулаком гамселить. Мир. ХРВ. 196. У виски гамселило як обухом. Мир. ХРВ. 266.