Словарь української мови (1924)/гамуз
| ◀ гамуватися | Словарь української мови Г гамуз |
гамула ▶ |
|
Га́му́з, зу, м. 1) Мякоть, мязга. 2) Потрощи́ти на гаму́з. Разбить въ дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. I. 76. 3) Га́музом. Все вмѣстѣ, сполна. Забрав га́музом, нічого не оставив. Екатериносл. г. Ну, я скажу га́музом ціну за всю роботу. Лубен. у.