Словарь української мови (1924)/гамулець
Зовнішній вигляд
◀ гамула | Словарь української мови Г гамулець |
гана ▶ |
|
Гаму́лець, льця, м. Узда. Гаму́лець упра́вити. Надѣть узду, переносно: смирить, обуздать. Шкода відбрикуватись!… Ми вправимо гамулець вам. К. ПС. 55.