Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ганібний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
ганібний
Берлін: Українське слово, 1924

Гані́бний, а, е. 1) = Ганебний. 2) Въ презрѣніи находящійся. Сама бідна і ганібна. МВ. (О. 1862. I. 96).