Словарь української мови (1924)/ганібний
| ◀ ганити | Словарь української мови Г ганібний |
ганок ▶ |
|
Гані́бний, а, е. 1) = Ганебний. 2) Въ презрѣніи находящійся. Сама бідна і ганібна. МВ. (О. 1862. I. 96).
| ◀ ганити | Словарь української мови Борис Грінченко Г ганібний |
ганок ▶ |
|
Словарь української мови — Г
ганібний
Борис Грінченко
1924
Гані́бний, а, е. 1) = Ганебний. 2) Въ презрѣніи находящійся. Сама бідна і ганібна. МВ. (О. 1862. I. 96).