Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гарбузець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гарбузець
Берлін: Українське слово, 1924

Гарбузе́ць, зця́, м. 1) Ум. отъ гарбуз. 2) мн. Сѣмена изъ тыквы.