Словарь української мови (1924)/гард
| ◀ гаргара | Словарь української мови Г гард |
гардаджій ▶ |
|
Га́рд, ду, м. 1) Рядъ перегородокъ или загородокъ въ водѣ для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. I. 43. 2) Перегородка поперекъ рѣки изъ камней. КС. 1882. V. 348. 3) Рыболовный заводъ. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966.