Словарь української мови (1924)/гардувати

by Борис Грінченко

◀ гардовина

Словарь української мови Борис Грінченко Г гардувати

гарель ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гардува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. Лубен. у. 2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II.