Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гарматний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гарматний
Берлін: Українське слово, 1924

Гарма́тний, а, е и гарма́тній, я, є. 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматняя рада. Пѣсн. Гарматній гук. К. ЦН. 252. Із королем гарматнім боєм бився. К. ЦН. 171. 2) Укрѣпленный пушками. Гарматний замок.