Словарь української мови (1924)/гармидер

by Борис Грінченко

◀ гармашний

Словарь української мови Борис Грінченко Г гармидер

гармидерник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гарми́дер, ру, м. Шумъ, крикъ, тревога, безпорядокъ, смятеніе. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 334. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).