Словарь української мови (1924)/гартувати

by Борис Грінченко

◀ гартування

Словарь української мови Борис Грінченко Г гартувати

гартуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гартува́ти, ту́ю, єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. I. 46. Шабельки гартують. Шевч. 131. Бідуючи, серце собі гартували. О. 1862. III. 25.