Словарь української мови (1924)/гаряч

by Борис Грінченко

◀ гарюкнути

Словарь української мови Борис Грінченко Г гаряч

гаряче ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гаря́ч, чу́, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екатериносл. (Залюб.).

Гаря́ч, ча, че. Краткая форма отъ гаря́чий. Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти. Чуб.