Словарь української мови (1924)/гарячіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гарячити Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гарячіти 		гарячка ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Гарячі́ти, чі́ю, єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/гарячіти&oldid=597594