Словарь української мови (1924)/гатитися

by Борис Грінченко

◀ гатити

Словарь української мови Борис Грінченко Г гатитися

гатінка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гати́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Гатиться, быть запруживаему. 2) Биться, колотиться, рубиться. Перше поперек гатиться сокирою (дерево), а потім на-з-укіс. МУЕ. III. 28.