Словарь української мови (1924)/гафт
Зовнішній вигляд
◀ Гафини | Словарь української мови Г гафт |
гафтарь ▶ |
|
Га́фт, ту, м. Вышивка золотомъ или серебромъ. А наша сорочка з тонкого рубочка.... шовком мережена, гафтом гафтована. О. 1862. IV. 20. (Нп.).