Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гейкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гейкати
Берлін: Українське слово, 1924

Ге́йкати, каю, єш, гл. 1) Кричать гей, погонять. Батько орав, а я гейкав. О. 1862. IX. 68. 2) Пѣть пѣсню съ припѣвомъ гей. На новий рік у вечирь ідут на Буковині гейкати хлопці.... ідут до кождої хижі під вікна, співают. МУЕ. III. 38.