Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гелета

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гелета
Берлін: Українське слово, 1924

Геле́та, ти, ж. 1) Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. 2) Подойникъ. Полт. Ум. Геле́тка. В мене грошей гелетка. Грин. III. 647.