Словарь української мови (1924)/гепнути

by Борис Грінченко

◀ гепати

Словарь української мови Борис Грінченко Г гепнути

гепнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ге́пнути, пну, неш, гл. Однокр. в. отъ ге́пати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. III. 65).