Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/герець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
герець
Берлін: Українське слово, 1924

Ге́рець, рця, м. Ратоборство, отдѣльная стычка передъ битвой. Завзятий як перець, покіль не вийде на герець. Ном. № 13652.