Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гетьманський

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гетьманський
Берлін: Українське слово, 1924

Гетьма́нський, а, е. Гетманскій. Візьміть мої гетьманськії клейноди, панове. Шевч. 573. Для обозначенія красоты. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське. МВ. I. 152.