Словарь української мови (1924)/гець
Зовнішній вигляд
◀ гетьманщина | Словарь української мови Г гець |
ги ▶ |
|
Гець, меж. 1) = Гоц. Вона вже вбралась, да стала така дуже хороша; а він і каже: „гець-гець, тепер ходи в танець“. Рудч. Ск. II. 63. 2) Восклицаніе, натравливающее собакъ, тоже, что и гаць-го-га, кусі. Kolb. I. 65.