Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гидосвітний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гидосвітний
Берлін: Українське слово, 1924

Гидосві́тний, а, е. То же, что и гидкий, гидосний, гидючий, но еще хуже, омерзительный. Така гидосвітна, що й кінця нема. Константиногр. у.