Словарь української мови (1924)/гильнути
Зовнішній вигляд
◀ гильнитися | Словарь української мови Г гильнути |
гильня ▶ |
|
Гильну́ти, ну́, не́ш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив. Грин. I. 223.