Словарь української мови (1924)/гич

by Борис Грінченко

◀ гицнути

Словарь української мови Борис Грінченко Г гич

гича ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гич, чі, ж. 1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній. 2) Ні гич. Ничего. Ном. № 5951. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. Грин. III. 640. І гич не до ре́чі. Ни складу, ни ладу. Шевч.