Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гичаля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гичаля
Берлін: Українське слово, 1924

Гича́л(л)я, ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца. Вх. Уг. 233.