Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/глагол

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глагол
Берлін: Українське слово, 1924

Глаго́л, лу, м. 1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) Чита́ти глаго́ли. Стоять безъ корму. Ном. № 10232.