Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гладючий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гладючий
Берлін: Українське слово, 1924

Гладю́чий, а, е. Сильно толстый, жирный. Ото, яка гладюча корова. Волч. у.