Словарь української мови (1924)/глей

by Борис Грінченко

◀ гледітися

Словарь української мови Борис Грінченко Г глей

глейкий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гле́й, гле́ю, м. 1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний. Вас. 177. 2) Илъ. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пірря посіріло. Ум. Глейо́к.