Словарь української мови (1924)/глиб
Зовнішній вигляд
◀ глеюватий | Словарь української мови Г глиб |
глибати ▶ |
|
Глиб, бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. МВ. I. 144. Велика риба на глибу ходить. Лебед. у. Піймати чорного линка з глибу. Грин. II. 322.