Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/глидати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глидати
Берлін: Українське слово, 1924

Глида́ти, да́ю, єш, гл. Глодать, ѣсть. Дай, Боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Ном. № 8705. Дітей годувать — як камінь глидать. Ном. № 9199.